top of page

Після крадіжки кільця ковбаси дрібний злодій потрапляє під колеса авто і гине...

 Такою сценою свою книжку міг би завершити будь-хто інший, але тільки не Віталій Запека. Автор проведе свого героя через пригоди в потойбічному світі, через цікаві зустрічі, непересічні діалоги та несподівані відкриття.

 Книга "Ковбасокрад у раю", на перший погляд, може здатися жартівливою. Але тільки на перший. Вдумливий читач розуміє, що за допомогою гумору й сатири автор розмірковує про серйозне: про релігію, про роль церкви, про наші уявлення щодо Раю та Пекла, про нас, про Людей.

Уривок з книги:

  В обідню пору на Подолі сталися дві незвичайні події. Власне, одна з них була не такою і важливою, тому місцеві жителі та випадкові свідки не надто довго про неї теревенили. Зате другий випадок, який відбувся внаслідок першого, був доволі дивним. Навіть незбагненним і настільки неординарним, що мимовільні очевидці, аби їх не звинуватили у брехні чи навіть, борони боже, у втраті здорового глузду, про другу подію намагалися теж не згадувати й нікому не розповідати. Зараз такі часи, знаєте, що нікому не хочеться видаватися божевільним. Звісно, бувають періоди розвитку цивілізації, коли бути "не при своєму розумі" вигідніше й безпечніше, ніж бути при своєму. Але не в сучасний історичний проміжок часу.

  Тому всі вдають, ніби й не відбулися ті дві події на Подолі. Добре, що я майже випадково саме тоді опинився в тій місцині. Усе бачив, а в дечому й безпосередньо брав участь. Тому розповім чистісіньку правду, попри загальне мовчання і небажання мешканців Подолу бодай щось сказати про ті події. 

  Звісно, вигадувати щось нема жодного сенсу - ті самі мешканці Подолу відразу мене викриють, висміють або візьмуться виправляти, а мені з певних причин у той район міста ще їздити та їздити. Навіщо мені така ганьба? Тож, якби не хотілося щось додати від себе, доведеться стримуватися.

  Отже...

  Приблизно о тринадцятій годині тринадцять хвилин і (можливо, але це не точно) тринадцять секунд непоказний громадянин орієнтовно сорокарічного віку поцупив кільце ковбаси в м'ясній крамниці самого Мойсея Давидовича. Шановний власник магазину в той час сам стояв за прилавком. Досвідчений крамар, наділений генетичною властивістю не дозволяти себе дурити чи обкрадати, відразу запримітив: щось негаразд.

  Те, що відбулося далі, трохи розважило місцевих мешканців і випадкових туристів. Дехто, із власної волі та за наявності вільного часу, зміг долучитися до праведної боротьби за справедливість. 

  Шістдесятирічний Мойсей Давидович  кинувся наздоганяти крадія ковбаси. Надбаний за довгі роки тяжкої праці живіт гойдався і трусився в такт рухам крамаря, заважаючи процесу переслідування. У старого не було б жодного шансу, та, на щастя, зловмисник також мав перед собою доволі масивне пивне барило, яке від бігу (чи то пак поквапливого пересування)  теліпалося іще більше, ніж у законного власника ковбаси. Однак крадій був років на двадцять молодшим, що надавало певну перевагу...

Книга "Ковбасокрад у раю", автор Віталій Запека

350,00₴Ціна
  • Віталій Запека

  • Black Facebook Icon
bottom of page