Уривок з книги :
... На півдорозі стоїть озброєний сепаратист. Лівий рукав обшитий георгієвською стрічкою. Явно чимось незадоволений. Я б навіть сказав - трохи роздратований. 
- Стой, животина! Откуда?
- З Івано-Франківської області.
- Ах ты ж, бендеровец паршивий! Видишь этот нож?! Я тебе ним щас горло перережу!
 Холодне лезо ніжно торкається моєї огрубілої шкіри. Він відчайдушно намагається загіпнотизувати очима. Щей постійно облизує губи язиком. Згустки слини повільно розтягуються, коли щось говорить. Ось він мій шанс! Залишається тільки зробити рух назустріч. Багато не треба. Просто нахилити голову вперед, щоб лезо ножа повільно увійшло в шкіру й зустрілося із артеріями. Невже Бог зглянувся наді мною? Цей шанс не можна прогавити.
 - Ріж!
- Что?
- Ріж горло!
Сепаратист остовпів. Явно не очікував такого. Його зіниці чудово розповідають, що в нього коїться всередині. Намагається підібрати думки. Вагається. Одразу стає відчутно, що рука слабне...
 - Живи пока, сука! Нам не разрешено еще вас убивать. Но я тебя найду потом! Далеко не убегай... Будешь визжать у меня, как свинья!
 Ніж зникає, як і моя надія на смерть. Знову не вийшло. Що ж за день такий сьогодні? Невже нас і справді чекають муки? Чому ця клята смерть ніяк не приходить? 
 Ведуть далі. На вході в будівлю стоїть ще один сепар з журналом на кафедрі. Записує дані. Перед дверима постелений український прапор - змушують наступати на нього. Хто не хоче - всередині чекає сюрприз.
- Позывной!
- Кузя.
- Откуда?
- Константиновка.
- Ах ты ж тварь! Ты пошел против своего народа?!...