Ольга Береза - українська письменниця, поетка, мисткиня, етнографка, популяризаторка етнічної ідентичності та етноментальності, лауреатка всеукраїнських та міжнародних премій. Авторка п'яти книг: "Аграфка для Янгола", "Поза нормою", "Рейчел та родина Берешів", "Знахідка", "Хто відьма?". За творчу та літературну діяльність нагороджена медаллю "За служіння мистецтву".
Про книгу:
  У невеликому місті Гюцен, що на півночі Європи, тривають невпинні гоніння на відьом та єретиків. Дев'ятнадцятирічна Айна приховує, що має особливий дар: вона є провідницею душ у світ мертвих. Якийсь час їй це вдається, однак після смерті тітки все летить шкереберть. У Гюцені починають відбуватися непоясненні явища, які неможливо ігнорувати, і дівчина потрапляє в морок загадкових подій.
  Підозри, що магія переплітається з життям міста, призводять до звинувачення деккількох жінок, серед яких і сама Айна. Думка про те, що всі вони опиняться на хмизі, вселяє їм справжній жах. Інквізитор розпочинає розслідування, а головна героїня занурюється у власні пошуки, щоб розкрити таємниці свого минулого та вибороти визволення. Але надія швидко слабне, коли таємне стає явним. Тож хто із підозрюваних є відьмою? Хто?
Уривок з книги:
  ... Он як! Хіба не я це вирішую?
  - Ти ще донедавна саме так і думав. Гадав, що я чарами присушила твоє серце.
  - Мало чого я згарячу бовкнув. Ось, - простягнув срібну прикрасу для волосся у вигляді птахи, в якої замість очей вилискувало коштовне каміння. - Приніс тобі дарунок.
  - Ого! Напевне, коштує, як життя, - дивувалася чорнявка. - У Маргарет узяв чи десь в іншому часі в кого поцупив?
  Роберт знову хотів спересердя вперіщити в дерево, та Айна схопила його за зап'ястя, і від її дотиків у нього мало серце не вискочило. Лише коли дівчина відпустила руку, спромігся сказати:
  - Ні те, ні інше. Бачу, я для тебе загублена душа. Й усе через моє невдале одруження і стосунки з Маргарет.
  Айна невесело сіпнула кутиками вуст.
  - Хоч визнаєш про стосунки... Де б Маргарет прогледіла такого жеребчика?! І хто з вас кого приборкав? О-о-о! Можеш не відповідати. Я твоїй душі не суддя.
  - Припини! Твоє упереджене ставлення до мене не через моє минуле, а через моє зізнання, яке тебе збентежило.
  - Не вигадуй. Щоб мене збентежити, потрібно щось більше, ніж зізнання. 
  - То ти приймеш дарунок?
  - Хочеш ним мене підкупити чи вербуєш союзника?
 Роберт мовчав.
  - Ні, - промовила Айна, не дочекавшись відповіді. - Не прийму.
  - Ти... - почав говорити, але передумав і стих.
  - Не така піддатлива, як вважав? - додала на свій манер. - Ти ж далі з нею... Думав, я віддам своє серце тому, кому в Гюценському замку відведено роль жеребця для герцогині? Краще вже на дибу. 
 - Трясця!.. То нехай котиться до біса! - кинув чоловік наостанок і жбурнув зі злості прикрасу в густі зарості.