Уривок з книги :
... Тато усміхнувся й примирливо похитав головою.
- Діти , я вам уже пояснював : тут слабенький акумулятор. Я допрацюю механізм , і тоді машину можна буде заряджати хоч... сотнею добрих справ!
- Цілою сотнею ? - скривився Кіт.
Тато засміявся , дивлячись на невдоволене обличчя сина. А дядечко Дезмонд за дверима вирішив , що почув уже цілком достатньо.
- Ну що , діти , готові? - спитав тато.
Діти не встигли відповісти , бо двері відчинилися навстіж і на порозі з'явився гість.
- До чого це ви готові? - радісно виголосив він. - Ану , зустрічайте дядька !
Діти перезирнулися і знехотя підійшли до дядька , який широко розкрив обійми і , сяючи фальшивою усмішкою , кинувся їм назустріч. Після нетривалих привітань Еммі викрутилася із рук дядечка Дезмонда й з цікавістю глянула на контейнер , полишений біля дверей.
- А що там ? - спитала вона , прямуючи до дивного предмета.
Крізь щілинку дівчинці вдалося розгледіти морду якогось страшного звіра. Еммі перелякано відсахнулась, а дядечко Дезмонд засміявся.
- Ой , не звертайте уваги ! Це - моє потворисько. Я його так лагідно називаю ...
Книга "210 добрих справ" автор Володимир Нікітенко
Володимир Нікітенко