top of page

Уривок  з  книги :

12,01  День  сто  тридцять  другий.

  Великий  обсяг  вчорашньої  роботи  приніс  втому , яку  посилила  нічна  вахта.  І  розірваний  нетривалий  сон , і  зроблена  зарядка  не  дали  бажаного  полегшення. Тільки  міцна  кава на певний  час  мобілізує  організм  до  роботи. Брама  та  Карась  Хілтон  не  турбують  і  дають  можливість  хлопцям  відіспатися. З  дозволу командира  я  їду  на  позиції  Дону  на  машині , що  привозить  нам  з  Аватарії  питну  воду  і  провіант. Там  я  йду  від  гармати  до  гармати , оглядаю  воронки  від  розривів  і  підбираю  декілька  осколків  на  сувеніри (цього  металобрухту  в  Хілтоні  назбиралося  вже  більш , ніж  потрібно ). Тоха  показує  пошкоджені  під  час  вчорашнього  обстрілу  бусоль і  гармату. Біля  цієї  гармати  вже  працюють  викликані  з  ППД  ремонтники (ціла  група  тямущих  бійців). Тільки  зараз  я  зрозумів  важливість  роботи  цих  простих чоловіків , які  тільки  за  рахунок  камуфляжу  нагадують , що вони  солдати. Насправді  це  класні  специ , і  без  них (згодом)  нам  би  просто не  було  б  з  чого  стріляти!  Мій  черговий  огляд  обстріляної  території  ще раз  довів , що  пересуватися  позиціями  потрібно  тільки  у  разі  необхідності. 

  Близько  11,00  год  вже  пішки  добираюся  до  Хілтона . Снідаємо. Далі  йду  в  КШМ , рахую  поправки  і  виходжу  на  свіже  повітря. Можливо , моя  екскурсія  на  Дон , а  можливо , тривале  перебування  в  замкненому просторі   спричиняють  у  мене  напад клаустрофобії. У  КШМ  на  мене  давлять  стіни , стеля , прилади , геть  усе. Тривалий  перекур  приводить  мене  до тями.

  За  годину  почалася  робота.  З  подачі  Дунаю  відпрацювали  два  "перекати"  (№1, №2 ) . Потім  ще  чотири  цілі  з  передової. Нашу  результативну  роботу  обірвав  наказ , що  пролунав  на  загальновійськовій  хвилі  про  припинення  вогню  згідно  з  якоюсь  домовленістю  з сєпарами. 

  Я  пишу  ці  рядки  і  не  розумію , які  такі  домовленості  можуть  бути  з  ворогами  й  окупантами? І  ось  замовкли  наші  гармати , але  не  припинилася  робота  з автоматів , ЗУ , ДШК. Відголосок  їх  роботи  турбує  слух. Кому  потрібні  такі  домовленості ?

   Близько  17-ї  години  сєпари  завдають  артилерійського  удару  знову  по  наших  сусідах  і  по  ближньому  до  нас  блокпосту. Ми  включилися  в  роботу  й  добре  відпрацювали  три  цілі.  По  четвертій  цілі  працював  Дон , і  мало  не  накрили  своїх. Молодий  і  Тоха  свої  промахи  вирішили  повісити  на  мене , зіславшись  на  неправильно  обрані  поправки...

Книга "370 днів у камуфляжі (записки артилериста)" автор Петро Солтис.

200,00₴Ціна
  • Солтис Петро

  • Black Facebook Icon
bottom of page