Уривок з книги :
12,01 День сто тридцять другий.
Великий обсяг вчорашньої роботи приніс втому , яку посилила нічна вахта. І розірваний нетривалий сон , і зроблена зарядка не дали бажаного полегшення. Тільки міцна кава на певний час мобілізує організм до роботи. Брама та Карась Хілтон не турбують і дають можливість хлопцям відіспатися. З дозволу командира я їду на позиції Дону на машині , що привозить нам з Аватарії питну воду і провіант. Там я йду від гармати до гармати , оглядаю воронки від розривів і підбираю декілька осколків на сувеніри (цього металобрухту в Хілтоні назбиралося вже більш , ніж потрібно ). Тоха показує пошкоджені під час вчорашнього обстрілу бусоль і гармату. Біля цієї гармати вже працюють викликані з ППД ремонтники (ціла група тямущих бійців). Тільки зараз я зрозумів важливість роботи цих простих чоловіків , які тільки за рахунок камуфляжу нагадують , що вони солдати. Насправді це класні специ , і без них (згодом) нам би просто не було б з чого стріляти! Мій черговий огляд обстріляної території ще раз довів , що пересуватися позиціями потрібно тільки у разі необхідності.
Близько 11,00 год вже пішки добираюся до Хілтона . Снідаємо. Далі йду в КШМ , рахую поправки і виходжу на свіже повітря. Можливо , моя екскурсія на Дон , а можливо , тривале перебування в замкненому просторі спричиняють у мене напад клаустрофобії. У КШМ на мене давлять стіни , стеля , прилади , геть усе. Тривалий перекур приводить мене до тями.
За годину почалася робота. З подачі Дунаю відпрацювали два "перекати" (№1, №2 ) . Потім ще чотири цілі з передової. Нашу результативну роботу обірвав наказ , що пролунав на загальновійськовій хвилі про припинення вогню згідно з якоюсь домовленістю з сєпарами.
Я пишу ці рядки і не розумію , які такі домовленості можуть бути з ворогами й окупантами? І ось замовкли наші гармати , але не припинилася робота з автоматів , ЗУ , ДШК. Відголосок їх роботи турбує слух. Кому потрібні такі домовленості ?
Близько 17-ї години сєпари завдають артилерійського удару знову по наших сусідах і по ближньому до нас блокпосту. Ми включилися в роботу й добре відпрацювали три цілі. По четвертій цілі працював Дон , і мало не накрили своїх. Молодий і Тоха свої промахи вирішили повісити на мене , зіславшись на неправильно обрані поправки...
Книга "370 днів у камуфляжі (записки артилериста)" автор Петро Солтис.
Солтис Петро