Одним з останніх розпоряджень Петра Олексійовича на посту Президента України була вказівка прийняти на посаду секретарки Президента нікому не знайому дівчину.
Говорять, саме вона посварила Андрія Б. та Андрія Є. , двох найближчих соратників нового президента.
Говорять, саме вона писала кожний новий склад "зеленого" Кабінету міністрів, просто комбінуючи смішні слова.
Говорять, саме вона веде фейсбук-сторінку Офісу Президента, і це само по собі тягне на подвиг.
Говорять, вона зробила для порятунку країни більше, ніж РНБО, Кабмін і Верховна Рада разом.
Говорять, вона була офіцером Головного управління розвідки та у перші роки війни працювала у Донецьку під прикриттям.
Говорять... та багато чого говорять, і нам достеменно не відомо, правда це все чи ні.
Одне ми знаємо точно: в Адміністрації Президента України повинен був залишитись хтось дорослий.
Її звуть Вєрочка, і вона - секретарка Президента.
Уривок з книги:
 Ми так любили і цінували наших старих політиків, що вони, хочеш не хочеш, віддавали нам сторицею. Олег Ляшко, беззміний і неповторний, в аеропорту Борисполя вчепився в одного з народних депутатів від "Слуги Народу" Андрія Г. , на той час - представника Президента України в Кабінеті Міністрів. Вчепився так собі, звичайно, але знаковим було те, що це вперше в історії сучасної України нардепа "Слуг" відлупцювали в прямому ефірі.
 Країна їла попкорн і дивилася в телевізор. Військові продовжували воювати. Вєрочка продовжувала варити каву та слухати істерики.
 Обідня перерва - така ж звична, як і дощ, і така ж безглузда, як і все, що відбувається. Адміністрація президента, четвертий поверх. Президент України у чорному костюмі та білій сорочці ворушить паперами на величезному столі, бурмотить "Та де ж вона... от блять... ладно, потім знову погуглю" , хапає айфон і прямує до виходу. З приймальні чути шум, двері відчиняються прямо перед носом президента і ввалюється Андрій Г. у порваній блакитній сорочці.
Андрій (мученицьки): Вова! Вова!
Володимир: Іди! Іди , я тобі сказав! Вийди відсюди, розбі... Аааа бля! Ну шо знову?
Андрій (заламує руки, кричить): Вова, подзвони Баканову! Вова, це ж пиздець! Він мені чуть вухо не відкусив!
Володимир: Хто, Тайсон?
Андрій: Який Тайсон? Який, нахєр, Тайсон, Вово! Мене побили!
Володимир (закипає): А хто ще? Андрію, досить, чуєш? Досить! Тебе відпиз... Ви побилися вчора! Вчора! Ти вже сутки скрізь бігаєш у порваній сорочці і всім жалуєшся! Андрію, та будь же ти мужиком, а? Хоч сорочку зміни, ну хватить нити!
Андрій (жалісно): Оце так! Ось це підтримка! Значить, як по електроенергії цифри малювати ліві, то це "Андрюша, зроби, ти єдиний, хто розуміє", так? А коли я під смертю пройшов, мало не загинув у зубах божевільного, то одразу "не ний"! Знаєш шо?
Володимир: Шо?
Андрій: Я образився! ...