Шувар - древній Хранитель нашої землі. Вічно воює він з лютим Торосом із снігової Півночі. Але сталося чудо - Шувар закохався в русалочку Полтву. І з'явилося у Шувара серце. Гаряче і любляче. Переміг Шувар Тороса, але сам загинув. Проте серце його залишилося жити і допомагати захисникам землі нашої.
Уривок з книги:
 Старий Шувар співав. Точніше - співало його серце. Але яка різниця, якщо цей спів чув кожен? Немає різниці. Чи сам Шувар співав, чи його серце співало, - однаково цей спів чули всі. Точніше сказати не чули, а відчували. Бо серце Шувара співало беззвучно, зате весело і приємно. Радість і теплота від цього співу поширювалась через ліс, повз віковічні дерева, через бистру річку, і навіть через гори діставався відгомін тої пісні.
 І захеканий вовк раптом зупиняв свою гонитву за зайцем, а заєць нашорошував свої довгі вуха, прислухаючись до того відчуття радості. Так вони і сиділи одне біля одного, мугикаючи кожен своє. А потім заєць підморгував вовкові своїм круглим оком:"Ну, я пішов?". А вовк щирив зуби в усмішці:"Та йди вже, нещастя куцохвосте! Завтра вже тебе впіймаю!". Заєць зникав у кущах, а вовк ще довго сидів на горбочку, слухаючи той беззвучний спів і тихенько підвиваючи йому.
 Старий Шувар усе співав і співав. Та який він старий? Молодіє Шувар просто на очах. Зрештою, якась тисяча років для Хранителя - то не вік. Сто років туди, двісті сюди - ніхто й не помітить. Перелітна біла чапля розказувала на болоті, що бачила у вирії Хранителя віком десять тисяч років, який був жвавий і веселий, як молодий. Він начебто жив там над великою річкою і оберігав ту річку й зарості очерету вздовж її берегів, який по-тамтешньому якраз і називають вирій. Тому і птахи від нас летять на південь у той вирій.
 А ви думали, що то якась вигадана казкова країна? Ні, у світі все пов'язано і все має своє розумне пояснення. Дурні не виживають і не продовжують свій рід через віки і тисячоліття. Ось для того й існують на землі Хранителі, які бережуть цей світ, навчають жити розумно і в злагоді. Один Хранитель береже свої ліси, другий - гори, а третій - річки. А є ще Хранителі, які бережуть пустелі. Правда-правда! Щоб ви знали, пустелі теж потрібні. Там теж живуть тварини, птахи, комахи і змії з ящірками. Їх теж треба охороняти і стежити за ними. Бо все на цьому світі живе розумно і в гармонії...