Уривок із книги :
- Уперше  рід  Габсбургів  зажив  популярності  в  Європі  в 1273  році , коли його  голову , Рудольфа І , обрали  на  трон  Священної  Римської  Імперії. Курфюрсти (князі - виборці) ,  які  віддали  голоси  за  "миршавого графа" після  довгого  міжцарів'я , розраховували  отримати  слухняного  і  не  дуже  впливового  імператора. Вийшло  інакше : Рудольф І  виявився  розумним  і  спритним  правителем. Він  не  надто  примножив   славу  імперії , зате істотно  зміцнив  позиції  своєї  родини. У  1278  році  військо  Рудольфа  розбило  в  битві  на  Моравському  полі  армію  чеського  короля  Пржемисла  Отакара  ІІ , який  претендував  на  гегемонію в Центральній  Європі. Сам  "король золотий  і  залізний " - як  називали  Пржемисла  на  батьківщині - загинув  в  бою. Померлому  належали  землі  Верхньої  та  Нижньої  Австрії , які  Пржемисл  придбав  завдяки  шлюбу  з  останньою  спадкоємицую  роду  Бабенбергів , що  припинився  після  загибелі  герцога  Фрідріха  Войовничого  в  битві  з  угорцями  біля  річки  Лейти. Рудольф І  віддав  синам  Австрію , що  залишилася  без  господаря. Так  Габсбурги  прийшли  на  береги  Дунаю  на шість  з  гаком  століть.
  Після  Рудольфа  імператорську  корону  протягом  певного  часу  носив  його  син  Альбрехт І , але  коли  цього  жорстокого  й  агресивного  монарха  було  вбито , курфюрсти  віддали  перевагу  кандидату  з  іншого  знатного  роду. Це  дало  Габсбургам  можливість  зайнятися  зміцненням  і  розширенням  альпійських  володінь.